Країни НАТО вимагають права голосу щодо ролі альянсу в майбутній мирній угоді з Україною, оскільки раніше були відсторонені від
переговорів. Міністри закордонних справ НАТО зустрінуться в Брюсселі для обговорення контурів мирного плану.
Країни НАТО вимагають права голосу щодо того, яку роль відіграватиме військовий альянс у будь-якій майбутній мирній угоді з Україною після того, як досі були значною мірою відсторонені від переговорів, повідомляє Politico, пише ТРК Україна.
Деталі
Хоча угода залишається “рухомою ціллю”, деякі союзники наполягають на тому, що у них є “червоні лінії”, щодо яких вони хочуть спочатку проконсультуватися, за словами чотирьох дипломатів НАТО. “Вони стосуються вступу України до альянсу, розміщення військ і зброї на території союзників та поваги до міжнародного права”, – пише видання.
“Зрештою, саме НАТО вирішуватиме питання НАТО”, – сказала міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в інтерв’ю видання. Зараз “ми разом з нашими партнерами та союзниками опрацьовуємо червоні лінії”, вказала вона.
Нові зусилля відбуваються після того, як європейські країни були здивовані мирним планом, укладеним за посередництва США та росії наприкінці минулого місяця, який широко вважався таким, що сприяє москві. Відтоді європейці висунули власну контрпропозицію, але угода залишається недосяжною, пише видання.
Міністри закордонних справ НАТО зустрінуться в Брюсселі в середу, що дасть країнам першу реальну можливість обговорити контури мирного плану в межах альянсу. Саміт відбудеться через день після того, як посланець США Стів Віткофф зустрівся з главою кремля володимиром путіним для проведення переговорів у москві.
“Дійсно важливо, щоб США очолювали ці зусилля”, – заявив у вівторок Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Але “все, що стосується НАТО, згадане в угоді про припинення війни, очевидно, буде розглянуто окремо з НАТО”, сказав він журналістам у Брюсселі.
Хоча наразі серед союзників по альянсу “немає консенсусу” щодо вступу України до НАТО, сказав Рютте, установчий договір організації 1949 року, який теоретично підтримує політику відкритих дверей для нових країн, “усе ще чинний”.
Попередній проєкт плану ставив жорсткі умови перед альянсом, наказуючи йому припинити приймати нових членів, зобов’язатися не розміщувати війська в Україні та закріпити у своїх статутах положення, яке забороняє Україні будь-коли вступати, зазначає видання.
Рютте заявив, що мирна угода “просунулася” від цих початкових пропозицій. Валтонен також наполягяла на тому, що “багато питань” з першого плану щодо Європи та НАТО були “викреслені” з пізніших ітерацій.
Але європейська контрпропозиція також передбачала кілька умов для альянсу: пакт про ненапад між НАТО та росією, обіцянку не розміщувати війська союзників в Україні назавжди та зобов’язання розмістити винищувачі НАТО в Польщі.
Досі “НАТО було осторонь”, сказав Ед Арнольд, старший науковий співробітник аналітичного центру Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень. За його словами, це зменшення ролі частково пов’язане з геополітикою: його “участь спровокує ширше питання з росією, яку організація досі не хотіла”.
путін знову викликав ці побоювання у вівторок, знову брязкаючи зброєю. “Ми не збираємося воювати з Європою, я вже казав це сто разів, – сказав він перед переговорами з Віткоффом. – Але якщо Європа хоче воювати з нами, ми готові зробити це прямо зараз”.
“За зачиненими дверима деякі союзники вважають, що Вашингтон міг би більше консультуватися з ними щодо мирного процесу”, – ідеться у публікації.
У понеділок посол США в НАТО Метью Вітакер вперше офіційно провів брифінг для своїх колег-посланців щодо переговорів, за словами двох дипломатів НАТО. Запізнілий брифінг відбувся майже через два тижні після витоку початкового проєкту пропозиції.
Що підливає паливо цим побоюванням, то це те, що державний секретар США Марко Рубіо не буде присутній на зустрічі в середу, а натомість візьме участь його заступник Крістофер Ландау, зазначає видання.
“Відсутність Рубіо стане хибним сигналом саме тоді, коли Америка повинна ще тісніше координувати свої дії з європейськими союзниками”, – сказала Оана Лунгеску, колишня речниця НАТО, зазначивши, що востаннє державний секретар США пропустив зустріч міністрів НАТО у 1999 році.
Публічно країни НАТО ігнорують очевидне зневажання. “Я не надто звертаю уваги на сигнали” про те, що головний посланець Вашингтона пропустив зустріч, сказала Валтонен. “Мій колега Рубіо… надзвичайно зайнятий”, – вказала вона.
У приватному порядку деякі союзники воліли б, щоб Рубіо надав пріоритет переговорам з росією, а не зустрічі з альянсом, якби йому довелося вибирати, сказали два дипломати НАТО, враховуючи, що він вже вважається більш уважним до європейських проблем щодо мирної угоди.
Тим часом країни також повинні вирішити, яку роль відіграватиме альянс після підписання угоди, зокрема, чи відновлювати Раду НАТО-росія, його давно недіючий форум для переговорів з москвою.
“Справжня проблема полягає в тому, як ми, як НАТО, співпрацюватимемо з росіянами з питань, що становлять взаємний інтерес? – сказав один високопоставлений дипломат НАТО. – Чи Рада НАТО-росія все ще життєздатна, чи нам потрібно використовувати США як посередника?”
