Юрист Олег Шрам заявив, що Верховна Рада та депутатські фракції несуть політичну відповідальність за непрофесійність депутатів,
оскільки законодавчі вимоги до освіти нардепів відсутні. Прикладом є нардеп Сергій Кузьміних, інженер-системотехнік, який очолює
фармпідкомітет та був фігурантом справи НАБУ.
В Україні немає законодавчих вимог до освіти народних депутатів, а отже — і до їхньої профпридатності для роботи в парламентських комітетах. Але політичну відповідальність за непрофесійність депутатів, що напрацьовують законодавчі зміни несе парламент і депутатські фракції, які їх делегують у комітети. Про це в ексклюзивному коментарі ТРК Україна заявив юрист Олег Шрам.
Як розповідав раніше ТРК Україна, підкомітет з питань фармації та фармацевтичної діяльності очолює народний депутат Сергій Кузьміних. За освітою скандальний нардеп – інженер-системотехнік. Вищу освіту отримав у Житомирському військовому інституті ім. С. П. Корольова. Тож за законодавство у сфері фармації відповідає людина без медичної освіти. Кузьміних потрапив до парламенту разом із партією “Слуга народу”, однак після того, як Національне антикорупційне бюро України викрило нардепа на хабарництві, він вийшов зі складу фракції, однак працювати у комітеті залишився.
Це питання до того, як там (в комітетах – ред.) формує склад Верховна Рада, кого делегує, кого обирає на ту чи іншу посаду. Тому тут через вибори неможливо. Це лише політична відповідальність і відповідальність Ради за того, за кого вони проголосували
Юрист нагадав, що Верховна Рада – це орган, який обирається народом України і, відповідно до законодавства, до кандидатів є вимоги до віку, громадянства, але жодних вимог щодо їхньої освіти немає.
Шрам наголосив, що саме депутати, яких обрали українці, голосуванням у парламенті приймають рішення про те, хто очолює комітети і підкомітети. Він пояснив, що це вже питання внутрішнє до того, кого фракції, групи висувають і призначають на ту чи іншу посаду. Обмежити це законодавчо – неможливо. І встановити якісь квоти — 15 юристів, 12 медиків, 20 економістів — теж неможливо.
Він підкреслив, що в умовах відсутності освітнього цензу саме політична відповідальність парламенту, партій і фракцій — єдиний механізм контролю за професійним складом комітетів.
Нагадаємо
У 2022 році, понад три роки тому, НАБУ піймало Кузьміних “на живця” — депутат отримував понад пів мільйона гривень хабаря за сприяння у підписанні контрактів на постачання медичного обладнання в лікарню на Житомирщині.
Тобто, людина, яка зараз ухвалює доленосні рішення для фармринку, раніше очевидно отримувала гроші за вплив на цей же ринок. Професійна еволюція, так би мовити.
Але і це ще не все. Після вручення підозри Кузьміних почав уникати суду та журналістів. Він то хворів, то зникав, то “плутав повістки”. Один раз навіть, як повідомляють ЗМІ, намагався викинути документи з машини.
Попри такий приголомшливий бекграунд, саме Кузьміних став головним архітектором змін у фармацевтичному законодавстві. Наприклад, нещодавно підтримував постанову про заборону аптечного маркетингу, яка не дала очікуваного результату. Ціни на ліки мали знизитися — натомість, зросли. Про це, як писав ТРК Україна, заявив міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко. За його словами у квітні інфляція на фармацевтичному ринку сягнула 13,9%.
Про здорожчання ліків замість здешевшання говорять й БФ “Пацієнти України”. За словами голови фонду Інни Іваненко, поки пацієнти не відчувають суттєвого покращення у вартості чи доступності ліків. За останні три місяці не відбулося помітного зниження цін на ліки.
Крім того, відповідно до моніторингу ТРК Україна, найбільше зростання цін позначилось на препаратах іноземного виробництва. Для прикладу, один з найпопулярніших препаратів для хворих з артеріальною гіпертонією – “Беталок” (AstraZeneca AB, Швеція) – виріс у вартості в середньому на 26 гривень; “Глюкофаж XR” (Merck Santé, Франція) – подорожчав приблизно на 43 гривні; “Сінджарді” (Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина) – здорожчав на 103 грн.
Так, наслідки непрофесійних рішень відчувають мільйони українців, яким доводиться переплачувати за ліки або взагалі залишатися без необхідного лікування. І все це — завдяки рішенню Верховної Ради делегувати керівництво фармпідкомітетом людині, яка не має профільної освіти, але має справу від НАБУ. Бо хто ще, як не інженер-системотехнік з досвідом обговорення “відкатів” у медзакладах, краще знає, як керувати українською фармацією?
