НБУ зберіг облікову ставку у 15,5%: пояснює підтримкою валютного ринку і заощаджень на тлі ризиків інфляції

Photo

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення ухвалено через високі інфляційні очікування та
проінфляційні ризики, пов’язані зі зростанням енергодефіциту.

Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, повідомили у НБУ у четвер, пише ТРК Україна.

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%

– вказали у регуляторі.

Як зазначили у НБУ, “попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися”.

Тож, за таких умов, “щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики”, НБУ, як вказано, і підтримуватиме “відносно жорсткі монетарні умови”.

НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики

– вказали у НБУ.

“Ураховуючи посилення проінфляційних ризиків, збереження облікової ставки на незмінному рівні за поточних умов є доцільним. Це дасть змогу підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та стійкість валютного ринку, що важливо для досягнення цінової стабільності”, – зазначили у регуляторі.

У НБУ перелічили ключові висновки:

  • інфляція знижується, однак фундаментальний ціновий тиск залишається
    стійким, а очікування не демонструють ознак сталого поліпшення;

    • монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики;
      • зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни;
        • обсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня
          міжнародних резервів;

          • перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку;
            • монетарні умови надалі забезпечували привабливість гривневих
              активів, хоча імпульс послабився. Водночас вони не перешкоджали розвитку кредитування.

              Юлія Шрамко

              Економіка

              Державний бюджет

              Енергетика

              Національний банк України

              Залишити відповідь

              Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *