Без ухвалення законопроєктів “Defence City” український ОПК залишиться неконкурентоспроможним – експерти

У разі невчасного ухвалення законопроєктів, які формують рамку “Defence City”, український оборонно-промисловий комплекс не зможе повноцінно розвиватися, конкурувати із західними виробниками та залучати інвестиції. Про це заявили експерти під час пресконференції на тему: “Чи зможе “Defence City” захистити підприємства українського ОПК?”, пише ТРК Україна.

Деталі

Як зазначив Ігор Жданов, керівник проєкту “Інформаційна оборона” Фонду “Відкрита політика”, йдеться про законопроєкти, які передбачають податкові, митні, бюджетні зміни, а також зміни до Кримінального кодексу. На його думку, ухвалення цих актів вже назріло давно.

В умовах війни ми практично створили звичайний режим для наших підприємств ОПК, хоча зрозуміло, що вони працюють зовсім в іншому режимі. Від них залежить наша здатність вижити (…) Ці законопроєкти передбачають звільнення підприємств ОПК від податку на прибуток у разі реінвестування, від земельного та екологічного податків, спрощення митних процедур, а також створення спеціального реєстру оборонних підприємств 

Експерт також наголосив, що аналогічні механізми підтримки ОПК давно діють у США, Південній Кореї та Ізраїлі. Крім того, преференціями користуються учасники Дія.City, а підприємства, що забезпечують обороноздатність України точно не менш важливі.

Це не винятковий український шлях – це той самий шлях, яким ішли розвинуті країни, щоб підтримати власний ОПК. Він дозволить нам не лише зміцнити оборонну промисловість, а й підвищити ІТ-спроможності, сформувати сучасну інженерну школу, створити Research and Development – центри спільно з провідними західними компаніями та розвивати спільні підприємства. Це критично важливо для релокації й модернізації наших виробництв 

Своєю чергою військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко звернув увагу на економічну невигідність для українських виробників через відсутність підтримки з боку держави.

Коли ми вже можемо виробляти боєприпаси 155-го калібру, держава часто купує їх, наприклад, у Чехії, бо там це дешевше – через серійність. У нас без підтримки держави ціна завжди буде вища і йдеться не про корупцію, а логіку економіки 

Коваленко також вважає, що ухвалення законопроєктів дозволить підприємствам знизити собівартість продукції, наростити виробництво та стати привабливими для інвесторів.

Водночас військовий аналітик і ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман додав, що без системної підтримки держава втрачає можливість створити повноцінний ланцюг виробництва зброї, крім того, розвиток нашого оборонно-промислового комплексу – це не лише економіка, а й важливе політичне питання.

За оцінками військово-політичного керівництва, сьогодні ми вже самостійно забезпечуємо до 50% потреб Збройних сил України у зброї. Якщо ми й надалі нарощуватимемо спроможності, то зможемо змінити тональність перемовин із міжнародними партнерами. Бо часто складається враження, що ми тільки дякуємо й просимо допомоги – хоча саме ці країни, зокрема США, колись брали на себе зобов’язання щодо нашої безпеки 

За словами експерта, оборонна промисловість може стати локомотивом економіки після війни, але для цього потрібно усунути бюрократичні бар’єри та прибрати тих, “хто намагається наживатися на війні”.

Учасники пресконференції одностайно наголосили на необхідності якнайшвидшого ухвалення законопроєктів “Defence City”, підкресливши, що перший і ключовий крок, який надалі потребуватиме доопрацювання та розвитку в межах комплексної політики підтримки ОПК.

Нагадаємо

Експерти галузі неодноразово звертали увагу на те, що в нинішній редакції законопроєктів про Defence City підприємства авіаційної галузі можуть опинитися поза межами передбачених пільг та спеціального режиму. Причиною цього є жорсткий критерій відбору, згідно з яким не менше 90% продукції підприємства має бути оборонного призначення. Водночас більшість українських авіаційних компаній, зокрема такі як “Антонов” і “Мотор Січ”, працюють у змішаному форматі, виготовляючи як оборонну, так і цивільну продукцію, а також продукцію на експорт.

Представники Аерокосмічної асоціації України наголошують, що підхід, закладений у законопроєктах, не відповідає специфіці роботи літакобудівних підприємств і фактично виключає їх із числа потенційних резидентів Defence City. Вони пропонують скоригувати критерії включення, зокрема знизити поріг частки оборонної продукції до 50%, а також врахувати наявний перелік підприємств літакобудування, затверджений Кабінетом Міністрів, як базовий орієнтир.

Крім того, експерти звертають увагу на відсутність належної координації під час підготовки законопроєктів між відповідальними органами, зокрема Міністерством оборони та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, яке безпосередньо опікується більшістю підприємств авіаційного сектора. У результаті багато компаній не були поінформовані про вимоги і не мали можливості адаптуватися, наприклад, створивши окремі підрозділи або дочірні структури, які б відповідали умовам нового спецрежиму.

За оцінками галузевих об’єднань, така ситуація може призвести до системного виключення авіаційного сектору з процесів трансформації ОПК, позбавивши його доступу до інструментів підтримки, інвестицій і спрощених процедур, які мають бути запроваджені в межах Defence City.